Заблукала осінь у тумані…

Проронила сльози дощові…

Шепотіла осінь: «Мало, мало,

Залишила сліду у траві…»

Шепотіла, тихо шепотіла…

Золотавим сипала листом…

Пухом лебединим пролетіла,

Клином журавлиним за селом…

Заблукала осінь, затремтіла

Гроном горобини у саду…

«Осінь, осене, красуне мила…

Де тебе знайду я, де знайду?

Одзовись до мене, чарівнице,

Закружляй у мареві дібров,

Павутинку бабиного літа

Заплети у коси мені знов.

Щоби я була , як ти - красуня,

Від якої зір не відвести…

Зорянії ночі подаруєм…

Закружляєм разом: я і ти…»

Заблукала осінь у тумані…

Проронила сльози дощові…

Шепотіла осінь: «Знаю, знаю…

Залишу надію я тобі…»